проворкувати

-у́ю, -у́єш, док.

1) неперех.Видати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць і т. ін.).

2) перех. і без додатка, перен. Проговорити або проспівати лагідним, ніжним голосом.

3) неперех. Воркувати якийсь час.